Члени методичного об’єднання

Голова МО початкових класів

/Files/images/SAM_6689.JPG

Чигрин Марина Миколаївна


Члени МО вчителів початкових

класів

/Files/images/SAM_3868.JPG

Димкова Ліна Миколаївна

/Files/images/SAM_6541.JPG

Ковальчук Валентина Миколаївна

Скуратовська Олена Валентинівна

/Files/images/SAM_6543.JPG

Лиходід Віта Юріївна

Аналіз роботи


методичного об’єднання

вчителів початкових класів за 2015 – 2016 навчальний рік.

Аналізуючи роботу методичного об’єднання вчителів початкових класів в 2015 – 2016 н. р., необхідно відзначити його цілеспрямованість у вирішенні навчально-виховних завдань, визначених проблемою школи: «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних технологій»

У минулому навчальному році члени МО працювали над вирішенням поставлених завдань перед школою в сучасних умовах з урахуванням рівня організації навчально-виховного процесу учнів початкових класів. Основною метою було виявлення та максимальний розвиток індивідуально значущих позитивних задатків кожного учня, формування інтересу до пізнання, бажання та вміння навчатись, надання особистості можливості визначитися та реалізуватися в тій галузі діяльності, яка найбільше відповідає її потенціальним здібностям.

Для здійснення цієї роботи вирішувалися слідуючі завдання:

1. Вивчення й впровадження в педагогічну практичну діяльність досягнень педагогічної науки.

2. Вивчення та аналіз навчальних планів, програм, підручників, методичних рекомендацій щодо змісту, форми і методів проведення уроків, виховних заходів.

3. Удосконалення контрольно-оцінювальної роботи вчителів при проведенні різних видів оцінювання.

4. Удосконалення роботи над розвитком особистісних підходів щодо активізації як пізнавальної діяльності.

5. Поновлення і забезпечення навчальних кабінетів виготовленими наочними посібниками, роздатковим матеріалом, зміцнення навчально-матеріальної бази.

Кожного року вчителі початкових класів проводять тиждень педагогічної майстерності. Ця форма методичної роботи передбачає пропаганду передового педагогічного досвіду і ставить за мету впровадження педагогічних знахідок, ознайомлюються з кращими зразками педагогічного досвіду, нестандартними уроками .

Згідно складеного плану було проведено 5 засідань методичного об’єднання вчителів початкових класів. (Всі протоколи в наявності.) Вчителями початкових класів було підготовлено ряд виступів.

Також на засіданнях м/о було розглянуто питання про стан ведення документації, проведено аналіз підсумкових контрольних робіт з метою виявлення прогалин у знаннях учнів та визначення рекомендацій щодо їх усунення.

Вчителі початкових класів приймали участь в ярмарку педагогічних ідей та технологій.

З першого дня навчання педагогічний колектив початкової школи прагнув підсилювати виховний потенціал уроків і позаурочних заходів, формувати і закріплювати традиції школи. Для створення і згуртування дитячого колективу активно використовувалися форми гри і свята. Протягом року вчителі підготували і провели ряд виховних заходів.

Система роботи в початкових класах побудована так, що всі заходи готуються спільно: учитель - батьки - діти, що допомагає згуртувати дитячі колективи.

Невід’ємною частиною значної кількості уроків стало використання інтерактивних технологій, де значне місце займають такі технології як: „Мікрофон”, „Робота в парах”, „Акваріум”, „Робота в малих та великих групах”, „Ротаційні трійки” тощо.

Належну увагу вчителі приділяли проведенню екскурсій, спостереженню за природою, залучали дітей до різноманітної трудової діяльності.

Вчителі початкових класів велику увагу приділяли виготовленню роздаткового матеріалу для диференційованих завдань, поповненню матеріальної бази кабінетів.

Щорічно учні початкових класів беруть участь у Всеукраїнському природничому інтерактивному конкурсі «Колосок», Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», Всеукраїнському конкурсі «Соняшник».

Протягом 2015 – 2016 н. р. вчителі початкових класів проводили відкриті уроки з предметів, проводили Тиждень початкових класів.

В новому 2016 – 2017 н. р. всю роботу методоб'єднання вчителів початкових класів буде спрямовано на виконання науково-методичної проблеми «Формування в учнів ключових компетентностей за умов інноваційної освіти».З цією метою діяльність вчителів початкових класів буде спрямована на виконання таких завдань:

- здійснення інформаційно-нормативного, методичного забезпечення вчителів;

- вдосконалення науково-теоретичного, психолого-педагогічного, загально-дидактичного, методичного забезпечення вчителів;

- створення умов для професійного зростання, самоосвіти, дослідницької й теоретичної діяльності вчителів початкових класів;

- впровадження найефективніших технологій, методик і технік навчання та виховання молодших школярів;

- вивчення, впровадження перспективного педагогічного досвіду;

- створення умов самореалізації особистісно-орієнтованого навчання у всіх видах діяльності, їх духовного та інтелектуального розвитку молодших школярів.

. План роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів на 2016 – 2017 навчальний рік.

І засідання

Вересень (Круглий стіл)

Тема: Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів

у 2016-2017 навчальному році

Мета.Вивчити основні нормативні документи, що регламентують функціонування початкової школи. Обговорити та затвердити план роботи методичного об’єднання за 2016-2017 навчальний рік. Проаналізувати навчальні програми, підручники, зошити.

з/п

Зміст роботи

Відповідальний

примітка

1.

Обговорення і затвердження плану роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів на 2016-2017н.р..

Члени МО

2.

Опрацювання додатку до наказу МОН України №1009 від 19.08.2016

Члени МО

.

3.

Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016 – 2017н.р. Зміни внесені до навчальних програм.

Чигрин М.М.

Завдання членам методоб’єднання:

1.Опрацювати інструктивно-методичні листи, програми, підручники, зошити та посібники для початкової школи.

2.Підготувати план роботи з обдарованими дітьми.

ІІ засідання

Жовтень

Тема.Педагогічна майстерність вчителя як фактор формування інноваційної особистості молодшого школяра.

з/п

Зміст роботи

Відповідальний

Примітка

1.

Вимоги і процес впровадження інтерактивних методів навчання на уроках в початковій школі

Члени МО

2.

Наступність і співпраця з дошкільним закладом.

Члени МО

3.

Взаємовідвідування уроків літературного читання

Члени МО

4.

Обговорення і затвердження завдань шкільного етапу конкурсу ім.. П. Яцика

Члени МО

Завдання членам методоб’єднання:

  1. Вчителям підготувати матеріали по співпраці з дошкільним навчальним закладом.

ІІІ засідання

Грудень

Тема. Використання ІКТ в початковій школі та в дитячому садку як засіб підвищення якості освіти

Мета: Визначити особливості використання ІКТ на уроках в початковій школі. Проаналізувати досвід використання ІКТ вчителями МО на уроках

п/п

Зміст роботи

Форми і методи роботи

Відповідальний

Примітка

1.

Інформаційно-комунікативна технологія навчання (ІКТ) в початковій школі. Шляхи використання мультимедійних технологій в освіті

Доповідь

Вчителі початкових класів

2.

Специфіка і структура мультимедійного уроку початкової школи. Типи мультимедійних уроків у початковій школі. Презентація.

обговорення членами методичного об’єднання

Члени МО

3.

Використання ІКТ на уроках української мови

проведення відкритих уроків

Ковальчук В.М.

4.

Використання ІКТ на уроках читання

проведення відкритих уроків

Скуратовська О.В.

5.

Використання ІКТ на уроках математики

проведення відкритих уроків

Димкова Л.М.

6.

Використання ІКТ на уроках англійської мови

проведення відкритих уроків

Чигрин М.М.

7.

Використання ІКТ під час занять у дитячому садку

проведення відкритого заняття

Лиходід В.Ю.

7.

Психолого-педагогічні та медичні аспекти інформатизації навчання. Профілактика втоми при роботі з комп’ютерною технікою

обговорення членами методичного об’єднання

Завдання членам методоб’єднання:

  1. Провести моніторингове дослідження рівня успішності учнів 1-4 класів за І семестр
  2. Підготувати матеріали творчих звітів вчителів, які атестуються

І\/ засідання

Березень

Тема : Здоров`язберігаючі технології як засіб підвищення ефективності навчального процесу в початковій школі

Мета:підвищення науково-методичного та професійного рівня вчителів предмету основ здоров’я; реалізація інформаційно-просвітницьких програм та проектів, спрямованих на формування у школярів свідомої мотивації до дбайливого ставлення до свого здоров’я; інноваційні технології навчання з курсу «Основи здоров’я»

п/п

Зміст роботи

Форми і методи роботи

Відповідальний

примітка

1.

Використання тренінгових методик як засіб підвищення ефективності уроків основ здоров’я та виховних годин

Доповідь

Члени МО

2.

Виховна година « Здоров’я найвища цінність»- 3 клас

Відкрита виховна година

Чигрин М.М.

3.

Фізкультурно-оздоровчі заходи як засіб формування компетентнісного ставлення до свого здоров’я

Обговорення

Члени МО

4.

Проектна діяльність на уроках основи здоров’я.

Конспект уроку

Ковальчук В.М.

5.

Виховна година «Здоровим бути здорово» - 2 клас

Відкрита виховна година

Скуратовська О.В

4.

Динамічні паузи як один із ефективних методів забезпечення оптимізації рухової активності школяра і вихованців дитячого садка та попередження втоми

Повідомлення

Скуратовська О.В.

Димкова Л.М.

Лиходід В.Ю.

Завдання членам методоб’єднання:

1.Підготувати пропозиції щодо вдосконалення роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів.

Завдання членам м/о: Поповнити свій робочий кабінет новими наочними посібниками, дидактичними іграми, роздатковим матеріалом, працювати під лозунгом «Кабінет – творча лабораторія вчителя».

V засідання

Травень

Тема. Робота вчителя в творчому режимі – запорука успіху

Мета. Сприяти розвитку творчої активності педагогів, підвищувати їх теоретичну, методичну, практичну компетентність,удосконалювати навчально- виховний процес в умовах звичайного класу

№п/п

Зміст роботи

Форми роботи

Відповідальний

примітка

Різне

Чигрин М.М

Відомості про членів МО

Прізвище,

ім’я,

побатькові

Освіта

Спеціальність

за дипломом

Педагогічний

стаж

Курсова

підготовка

(рік, місце проходження)

Атестація

(рік, категорія)

1

Димкова

Ліна

Миколаївна

вища

вчитель початкових класів

28 років

2011

КОІППО

ім.

В.Сухомлинського

2011-2012

Спеціаліст вищої категорії

2

Ковальчук

Валентина

Миколаївна

вища

вчитель

початкових

класів

29 років

2011

КОІППО

ім.

В.Сухомлинського

2011-2012 р.,

спеціаліст вищої категорії

3

Скуратовська

Олена

Валентинівна

вища

вчитель

початкових

класів

29 років

2015

КОІППО

ім.

В.Сухомлинського

2014-2015 р.,

спеціаліст першої категорії

4

Чигрин

Марина

Миколаївна

вища

вчитель

початкових

класів

14 років

2014

КОІППО

ім.

В.Сухомлинського

2014-2015р.,

спеціаліст першої категорії

5.

Лиходід

Віта

Юріївна

вища

Вихователь

дитячого

садка

5 років

спеціаліст

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ, НАД ЯКИМИ ПРАЦЮЮТЬ ЧЛЕНИ

МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ

з/п

Прізвище, ім’я, побатькові

Проблемне

питання

Форма узагальнення

1

Димкова

Ліна

Миколаївна

Інноваційний підхід до особистості учня та вчителя засобами технологій творчого мислення

Презентація

2

Ковальчук

Валентина

Миколаївна

Компетентісний підхід в організації навчальної та ігрової діяльності

Доповідь

3

Скуратовська

Олена

Валентинівна

Інноваційний підхід до сучасного уроку засобами ТРВЗ

Доповідь

4

Чигрин

Марина

Миколаївна

Розвиток творчих здібностей учнів через метод проектних технологій

Доповідь,

5

Лиходід

Віта

Юріївна

Сенсорне виховання дітей через дидактичні ігри

Доповідь

Протокол № 1

засідання методичного об’єднання вчителів початкових класів

від 01.09.2016р.

Присутні 5 чоловік

Порядок денний

1. Про виконання плану роботи методичного об’єднання за 2015 -2016 н.р. Моніторинг результатів ДПА.

2. Обговорення і затвердження плану роботи МО вчителів початкових класів на 2016-2017 н.р.

3. Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах на 2016-2017 н.р. та про організацію роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016-2017 н.р.

4. Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016 – 2017н.р. Зміни внесені до навчальних програм.

5. Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів 2-3 та 4 класів.

Слухали.

1. Керівника Чигрин М.М., яка прозвітувала про проведену роботу МО за 2015-2016 н.р. Директора НВК Димкову Л.М., яка провела аналіз результатів ДПА у 4 класі.

Ухвалили.

1. Прийняти інформацію до відома.

Слухали.

2. Керівника МО Чигрин М.М., яка доповіла про план роботи МО на 2016-2017 н.р. Директора НВК Димкову Л.М., яка запропонувала затвердити план роботи МО на 2016 -2017н.р.

Ухвалили.

2.Прийняти інформацію до відома. Затвердити план роботи МО вчителів початкових класів на 2016-2017 н.р.

Слухали.

3. Керівника МО Чигрин М.М., яка доповіла про «Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах на 2016-2017 н.р.», та «Про організацію роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016-2017 н.р.»

Ухвалили.

3.Прийняти інформацію до відома. Вчителям опрацювати «Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах на 2016-2017 н.р.», вихователю різновікової групи - «Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016-2017 н.р.»

Слухали.

4. Члена МО Ковальчук В.М., яка познайомила про особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016 – 2017н.р. Зміни внесені до навчальних програм.

Ухвалили.

4. Використовувати зміни внесені до навчальних програм та опрацювати особливості при вивченні базових дисциплін.

Слухали.

5. Члена МО скуратовську О.В.,яка доповіла про особливості оцінювання навчальних досягнень учнів 2-4 класів.

Ухвалили.

7.Опрацювати особливості оцінювання учнів 2-4 класів. Навчальні досягнення учнів 2-4 класів оцінювати за новими критеріями.

Керівник МО М.М. Чигрин

Секретар В.Ю. Лиходід

План роботи вчителів початкових класів на 2014/2015 навчальний рік

І засідання вересень

Тема. Особливості організації навчально-виховногопроцесу в початкових класах у 2014-2015 навчальному році.

Мета. Вивчити основні нормативні документи, що регламентують функціонування початкової школи. Обговорити виконання плану роботи методичного об’єднання за 2013-2014 навчальний рік та затвердити план роботи на 2014-2015 навчальний рік. Проаналізувати навчальні програми, підручники, зошити.

ІІ засідання листопад-грудень

Тема. Підвищення якостінавчально-виховногопроцесу шляхом використанняінноваційнихтехнологій. Інтерактивні методи у структурі уроку з превентивного навчання

Мета. Актуалізувати питання про використання інноваційних технологій на уроках у початкових класах. Створити умови для поглиблення знань педагогів щодо використання інноваційних технологій на уроках, удосконалення знань про використання інтерактивних методів роботи у структурі уроку з превентивного навчання. Розвивати комунікабельність. Виховувати інтерес до самовдосконалення.

Січень 2014

Тема. Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках у початкових класах

Мета. Розширити знання педагогів про удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів, розвивати пізнавальну активность учнів на уроках у початкових класах, розвитку навичок читання. Розвивати комунікабельність. Виховувати інтерес до самовдосконалення.

ІV засіданняБерезень 2014

Тема. Педагогічна ідея – це педагогічна творчість.

Мета: створення організаційно – методичних умов успішної діяльності вчителя.Розвивати комунікабельність. Виховувати інтерес до самовдосконалення.

План роботи

методичного об’єднання вчителів початкових класів

на 2013 – 2014 навчальний рік

Науково – методична проблема школи:

«Підвищення ефективності навчально – виховного процесу шляхом впровадження інноваційних технологій»

Науково – методичне проблемне питання шкільного методичного об’єднання вчителів початкових класів:

«Формування в учнів ключових компетентностей за умов інноваційної освіти»

В 2013-2014 н.р. наше

методичне об’єднання буде працювати за такими завданнями:

·

· Забезпечення своєчасного вивчення нормативних документів;

·

· виконання нормативних вимог до навчання і виховання;

·

· впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти;

·

· використання інтерактивних технологій навчання для формування компетентностей як інтегрованого результату навчальної діяльності;

·

· формування здоровʼязбережувальої компетентності учнів;

·

· застосування диференційованого підходу як засобу формування соціальної компетентності учнів;

·

· забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку.

У цьому навчальному році наше методичне об’єднання продовжує працювати над проблемною темою:

«Формування в учнів ключових компетентностей за умов інноваційної освіти»

ПЛАН РОБОТИ МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ

ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Миколаївського навчально – виховного комплексу «загальноосвітня школа І – ІІ ступенів –

дошкільний навчальний заклад»

на 2013 – 2014 н.р.

з/п

Зміст роботи

Термін виконання

Виконавці

Засідання 1

1

Про виконання плану роботи за минулий навчальний рік, обговорення та затвердження плану роботи МО на новий 2013 – 2014 навчальний рік.

Вересень

2

Вивчення інструктивно – методичних рекомендацій МОНУ «Початкова школа».

3

Опрацювання програм, підручників, пояснювальних записок до програм.

4

Корекція календарних планів учителів, проведення співбесід щодо знання вимог програм, календарного планування, затвердження планів

Засідання 2

1

Розробка перспективного плану впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти в школі на 2013 – 2016 роки.

Жовтень

2

Адаптація першокласників: проблеми та шляхи подолання дезадаптації.

3

Пошуково – дослідницька діяльність на уроках природознавства в 2 класі.

4

Сучасний вихователь. Яким він повинен бути в період новітніх педагогічних технологій

Засідання 3

1

2

3

. Вплив самоосвіти вчителя 1 класу та вихователя ДНЗ на якість знань учнів.

Застосування інноваційних методів роботи при викладанні фізкультури у 2 класі

Організація фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми дошкільного віку.

Січень

Засідання 4

1

Формування здоров’язберігаючих компетентностей у молодших школярів.

Березень

2

Формування мовної та мов­леннєвої компетенцій учнів 1 класу з іноземної мови .

3

Інноваційно-освітня діяльність педагога щодо розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку.

4

Обмін досвідом між вчителями 1 та 4 класів по впровадженню Державного стандарту загальної початкової освіти.

Засідання 5

1

Підсумки другого року впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти. Звіт вчителя 2 класу.

Травень

2

Сучасні форми контролю процесу й результатів навчальної діяльності учнів.

3

Звіт про роботу МО .

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ, НАД ЯКИМИ ПРАЦЮЮТЬ ЧЛЕНИ

МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ

з/п

Прізвище, ім’я, по батькові

Проблемне

питання

Термін виконання

Форма узагальнення

1


Димкова Ліна Миколаївна

Інноваційний підхід до особистості учня та вчителя засобами технологій творчого мислення

2009 – 2014 р.

Презентація

2


Ковальчук Валентина Миколаївна

Підвищення ефективності уроку шляхом підвищення інтересу до навчання

2009 - 2014 р.

Доповідь

3


Скуратовська Олена Валентинівна

Формування позитивного ставлення до навчання

2011 – 2016 р.

Доповідь

4


Чигрин Марина Миколаївна

Використання інноваційних технологій на уроках іноземної мови

2013 - 2018

















Доповідь














14 лютого відбулося засідання МО. Розглянули такі питання:

1. "Вихователь - вірний друг дитини" підготувала вихователь дитячого садка Лиходід В.Ю.

2. Адаптація першокласників: проблеми та шляхи подолання дезадаптації

Адаптація – процес пристосування до змінних умов з подальшими само змінами. Підготувала Ковальчук В.М.

3.Формування в молодших школярів досвіду пошукової діяльності як одної з найефективніших форм самостійної роботи. Підготувала Димкова Л.М.

Формування в молодших школярів досвіду пошукової діяльності як одної з найефективніших форм самостійної роботи

Немає сумнівів, що діти найбільше вчаться, наслідуючи, писав

К.Д. Ушинський, але було б помилкою вважати, що з наслідування сама собою виросте самостійна діяльність. Наслідування дає багато матеріалу для самостійної діяльності, проте, якби не було самостійної діяльності, незалежної від наслідування, не було б і що наслідувати.

Думки великого педагога про необхідність самостійної діяльності, незалежної від наслідування, співзвучні сучасним вимогам до формування творчості дитини, яка має розвиватися в тій діяльності, що вимагає активного застосування її творчих здібностей.

Готуючись до уроку, вчитель розв’язує принципове питання: як краще організувати засвоєння нового матеріалу – через репродуктивну або пошукову діяльність учнів. Дослідження шляхів розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів показали, що в початковій школі доцільно використовувати п’ять форм організації пошукової діяльності.

Форми організації пошукової діяльності молодших школярів:

- система пізнавальних завдань;

- евристична бесіда;

- метод аналогії;

- самостійне ознайомлення з новим матеріалом;

- дослідницький метод.

1. Дослідження О.Я. Савченко показали, що критеріями добору навчального матеріалу, який доцільно засвоювати в процесі пошукової діяльності молодших школярів, є [Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997. – 256с.]:

– зв’язок нового з раніше засвоєним матеріалом;

– можливість логічного членування навчального матеріалу на чіткі кроки та елементарні завдання;

– наявність протиріччя між опорними і новими знаннями;

– готовність школярів до участі в пошуковій діяльності.

Кожна з форм організації має свої функції у набутті дітьми досвіду творчої діяльності. Через систему пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності вдосконалюються вміння учнів аналізувати, диференціювати ознаки, виділяти головне, узагальнювати, класифікувати, доводити. Це – той виконавчий інструмент, без якого не здійснити жодної творчої роботи.

Евристичну бесіду інколи називають сократівською. Це пов’язано з іменем грецького філософа Сократа, який так вів бесіди із своїми учнями, що вони самостійно приходили до відкриття істини. Цей метод сприяє організації частково-пошукової діяльності учнів, коли вони самостійно виконують тільки окремі кроки пошуку, а цілісне розв’язання проблеми досягається разом з учителем. Тому евристична бесіда доступна й для учнів слабко підготовлених, які вчаться логічно міркувати на зразках.

Реалізація розливальних функцій бесіди починається з постановки проблеми, коли створюється ситуація необхідності пошуку нового знання. Тут варто навмисне загострити увагу дітей на об’єкті пошуку. Коли проблему сформульовано, учні під керівництвом учителя відокремлюють відоме від невідомого, актуалізують засвоєні знання. Це робиться для того, щоб з’ясувати: можна в цьому разі піти відомим шляхом (тоді проблему розв’язують сильніші учні з місця, на основі перенесення) чи треба шукати нові способи [Есипов Б. П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. – М., 1961.– С.].

Зіставимо основні етапи роботи вчителя й учнів під час евристичної бесіди (див. Таблицю 1).

Таблиця 1.

Діяльність учителя

Діяльність учнів

Створення умов для виникнення проблемної ситуації.

Усвідомлення неможливості застосувати відомий спосіб для розв’язання проблемної ситуації.

Спонукання учнів до формулювання проблеми.

Формулювання проблеми.

Керівництво процесом пошуку: використання допоміжних запитань і засобів, стимулювання учнів до спостережень, порівняння, застосування раніше здобутих знань у новій ситуації.

Висунення припущень, їх перевірка (порівняння, аналіз і диференціювання ознак, зіставлення власних спостережень з новою задачею).

Корекція висновку.

Формулювання висновку.

Для структури евристичної бесіди характерне чергування репродуктивних і продуктивних запитань, що спонукують школярів до напруженої розумової діяльності: усвідомити суперечність, побачити проблему, сформулювати її, висловити різні припущення, визначити правильний спосіб дій.

Чим вища готовність учнів до участі у пошуковій діяльності, тим ширші кроки пошуку; чим точніші запитання вчителя, тим стрункіша структура бесіди. Структура бесіди – не рядоположна послідовність запитань і відповідей, а їх можливий взаємозв’язок, вихідним моментом якого є проблема – кульмінація цього методу, а завершення – розв’язкою.

Отже, внесок евристичної бесіди у формування пошукової діяльності в тому, що діти під керівництвом учителя проходять повний цикл пошуку, розгорнутість якого залежить від рівня їхньої підготовленості й точності запитань.

Суть аналогії полягає в тому, що властивості одного об’єкта з’ясовуються на основі його подібності до іншого. У логіці встановлено, що вірогідність здобутих знань на основі аналогії залежить від певних умов, а саме:

1) кількість спільних для обох предметів ознак має бути якомога більшою;

2) спільні ознаки мають бути істотними й охоплювати різні сторони порівнюваних об’єктів;

3) ознака чи спосіб дії, що передбачається в іншого об’єкта, має бути такого самого типу, як інші ознаки, спільні для обох предметів.

У психології і педагогіці аналогія розглядається як найважливіший засіб розвитку мислення і творчих здібностей дітей (Д.М. Богоявленський, М.Н. Шардаков, М.С. Рождественський, та ін.).Міркування за аналогією ґрунтуються на операції порівняння у формі співвіднесення й зіставлення істотних ознак об’єктів, а сам процес здійснюється на основі аналізу, абстрагування, синтезу. За рівнем творчості розрізняють три види аналогії: асоціативна, алгоритмічна, евристична.Асоціативна аналогія відбувається на рівні репродуктивної діяльності, висновки на її основі мають ситуативний характер. Але для молодших школярів – це доступний і цікавий спосіб формулювання нових висновків, пошуку нових ознак, якостей, функцій.

Цікаві завдання на цей вид аналогії дає природничий матеріал. Наприклад: чи можна порівняти ліс з багатоповерховим будинком? Чому? Сніг, лід, вода – найближчі родичі. Про які природні явища можна сказати так само?Інші функції у розвитку пізнавальних здібностей молодших учнів виконує алгоритмічна аналогія, за допомогою якої діти, спираючись на відомий спосіб дії, самостійно доходять висновку про можливість його застосування в дещо змінених умовах, тобто вносять у відомий спосіб певні зміни.Високого рівня самостійності мислення вимагає від учнів застосування евристичної аналогії. Суть її в тому, що на основі подібності явищ або об’єктів, які, здавалося б, не можна порівнювати, виникають здогадки, припущення про спосіб розв’язування проблеми. Цей вид аналогії потребує високого ступеня абстрактного мислення учнів, їхньої аналітико-синтетичної діяльності.Завдання на евристичну аналогію даються на різних уроках. Особливо доцільне їх використання на уроках математики, природознавства, української мови.Наведемо приклади завдань на евристичну аналогію з уроків природознавства:

– пригадайте, куди хилилося полум’я в досліді із запаленою свічкою. Подумайте, яке явище в природі пояснюється цим дослідом.

– пригадайте, як утворилися краплі на кришці каструлі з киплячою водою. Подумайте, яке явище в природі можна пояснити за допомогою цього досліду. Чому?Розвивальні функції самостійного ознайомлення з новим матеріалом виявляються в тому, що воно передбачає самоорганізацію та виконання учнями у взаємозв’язку багатьох навчальних дій, спрямованих на один результат. Самостійно ознайомлюючись з новим матеріалом за підручником чи іншим джерелом, школяр фактично виконує кілька супідрядних завдань: визначає мету, вичленовує невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює послідовність дій, контролює їх.

2. Що має бути орієнтиром для вчителя у визначенні матеріалу для самостійної пошукової роботи? Це [Загвязинский В.И. Учитель как исследователь. – М., 1980.]:

1) міцне, свідоме володіння учнями знаннями, на яких ґрунтується новий матеріал;

2) можливість актуалізації опорних знань через підготовчі вправи;

3) доступність, чіткість викладу матеріалу в підручнику;

4) рівень сформованості вмінь працювати з підручниками, картками, достатній темп письма і читання.

Визначаючи матеріал для пошукової самостійної роботи, вчитель повинен виходити з того, що діти добре засвоїли попередній матеріал, на якому тією чи іншою мірою ґрунтується вивчення нового. Так само треба дуже уважно визначити спосіб постановки завдання. Інструкція має бути лаконічною, але точною і повною, відбивати послідовний хід міркувань, практичних дій, які треба виконати. Доречно, скажімо, в процесі опанування третьокласниками прийому розв’язування прикладів з повним поясненням вивісити на дошці наступну інструкцію:

1. Запиши зменшуване.

2. Заміни від’ємник сумою розрядних доданків.

3. Прочитай пошепки знайдений вираз (Від числа... Відняти суму... і...)

4. Пригадай правило віднімання суми від числа.

5. Подумай, який спосіб розв’язання тут найзручніший.

6. Розв’яжи приклад і зроби перевірку.

Для самостійного ознайомлення з новим матеріалом учням 3-4 класів цілком доступні й нові види задач. У методичній літературі підкреслюється, що сучасна програма початкових класів ставить вимогу формувати в дитини вміння розв’язувати не певний вид задач, а будь-які. Саме тому система добору й розміщення їх у підручнику спрямована на забезпечення сприятливих умов для узагальнення способів дій.

У визначенні змісту і характеру допомоги дітям під час розв’язування задачі звичайно класовод орієнтується на загальні вимоги до роботи над нею. Готуючись до уроку, корисно продумати, який вид короткого запису найдоцільніше застосувати під час розв’язання; починати розбір від шуканого чи від даних, орієнтуючись на основне запитання задачі; чи можливі різні способи розв’язування і, якщо так, то який з них найраціональніший; як оформити розв’язок. Роботу краще будувати так, щоб не стримувати думки учнів, щоб вони вчилися самостійно міркувати. А для цього слід також передбачити, які питання можуть виникнути.

Для самостійного ознайомлення учнів з новим природничим матеріалом їм здебільшого пропонують текст з підручника описового характеру. Перед читанням учитель за хвилину повідомляє мету роботи, називає статтю, яку слід опрацювати, та обов’язково ставить контрольні запитання, на які треба підготувати відповіді в процесі читання.

3. Іноді доцільно поставити перед учнями й проблемне запитання, вислухати їхні міркування, а потім запропонувати прочитати статтю й зробити правильний висновок [Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997. – 256с.].

Важливо, щоб у процесі виконання самостійної роботи вчитель пропонував дітям пізнавальні завдання: сортування навчального матеріалу за певними критеріями; порівняння у формі зіставлення і протиставлення як засіб відкриття нових властивостей, ознак предметів, що вивчаються; підготовка висновків за аналогією; класифікація; виділення головного; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; доведення істинності суджень.

Виняткові можливості для формування досвіду творчої діяльності учнів має дослідницький метод (О.Я. Герд, І.Я. Лернер, Т.В. Кудрявцев, А.В. Матюшкін) [Резнік А.Б. Самостійна робота учнів у школі. – К.: Знання, 1979. – 48 с]. Деякі вчителі вважають його недоступним для молодших школярів. Так, він справді складний за способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, вимагає від дітей розвинених пошукових умінь.

4. Але дослідження показують, що виконання учнями 3-4 класів елементарних дослідницьких завдань – не тільки можливе, а й ефективне для їхнього розвитку [Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997. – 256с.] (Т.М. Байбара). Встановлено, що протягом навчання в початковій школі учні за умов відповідної процесуальної і мотиваційної підготовки спроможні брати участь у різноманітних видах навчально-дослідницьких завдань (див. Таблицю 2).

Таблиця 2.

Види навчально-дослідницьких завдань і форми їх реалізації у початкових класах

Завдання за

Форми за

Трива-лість виконання

Допоміж-ний матеріал

змістом

методами пізнання

організацією навчального процесу

кількістю учнів

Формування понять про предмети і явища природи

Вивчення властивостей об’єктів

Встановлення зв’язку між конкретним об’єктом і процесами природи

Засвоєння способів діяльності

Спостере-ження, їх аналіз і синтез

Завдання виконуються:

а) на уроці;

б) на предметному уроці в класі чи на навчально-дослідницькій ділянці;

в) удома;

г) у поза класній роботі

Фронтальні, парні, групові, індивідуальні

Етапи уроку

Весь урок

Тиждень або кілька днів

Один-два тижні

Місяць і більше

Природні об’єкти і натуральні посібники

Ілюстративно-зображувальні посібники

Схеми

Моделі

Аудіовізуальні засоби

Додаткова література

Наприклад, формування нових понять на основі тривалих спостережень з наступним установленням причинно-наслідкових зв’язків, засвоєння властивостей об’єктів через експериментальне «відкриття» під час дослідів. Керуючись прийнятою метою, діти на деяких етапах самостійно планують хід роботи, добирають матеріал для спостережень, дослідів, висловлюють припущення, фіксують результати дослідів, роблять замальовки, висновки, доводять. Отже, в дослідницькому методі працює весь діапазон пошукових умінь дитини.

5. Щоб захопити школярів дослідженнями, треба прищепити їм спочатку смак до вдумливого нагромадження та осмислення спостережень, проведення короткочасних експериментів з відомими об’єктами, які відкривають нові властивості. Корисно також підключати весь клас до групових дослідницьких завдань, розрахованих на 2–3 тижні (а може, й на місяць) [Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997. – 256с.].

Таким чином, формування досвіду пошукової діяльності учнів в атмосфері загального захоплення цікавою справою не лише має розвивальне значення, а й об’єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби. Протягом початкового навчання вчителі мають залучати молодших школярів до систематичного розв’язування пізнавальних завдань за допомогою прийомів розумової діяльності, участі в евристичних бесідах, виконання самостійних завдань різної складності, проведення елементарних досліджень.

ВИХОВАТЕЛЬ – ВІРНИЙ ДРУГ ДИТИНІ !

Я б назвала професію вихователя дуже специфічною – вона вимагає любити дітей, мати покликання, повністю віддаватися роботі.

Стати професіоналом свого фаху легко, якщо наполегливо працювати над собою, шукати нові можливості удосконалення себе та прислуховуватись до порад старших. І всі негативні сторони будуть здаватись краплиною в морі.

Сучасний вихователь – це насамперед людина, яка розуміє, любить і поважає особистість дитини, сприймає її такою, якою вона є, це добра і чуйна людина, яка багато знає, вміє та цікаво навчає.

Сучасний вихователь також повинен бути добрим психологом, який завжди самовдосконалюється і ніколи не боїться критики.

Як же має виглядати сучасний вихователь? Це чарівна, енергійна жінка, яка уважно слідкує за своїм привабливим зовнішнім виглядом з хорошим почуттям гумору. Діти повинні любити та поважати такого вихователя та брати з нього приклад.

Вихователь в період новітніх педагогічних технологій повинен вивчати і впроваджувати всі нові методи, способи і прийоми навчання та виховання дітей. Навколишній світ динамічно змінюється і відповідно змінюється навчальна та освітня діяльність, тож вихователь повинен йти в ногу з новітніми технологіями, адже як говорив український вчений Іван Зазюн «Людина у постійному розвитку, її духовне становлення, гармонізація її відносин з собою та іншими людьми, зі світом… Система освіти створюється для людини, функціонує і розвивається в її інтересах, слугує повноцінному розвитку особистості і в ідеалії її призначення – щастя людини»

Із всіх професій, які є у світі.З усіх ремесл на землі

Одна лише красується у світлі,

І світло це сподобалось мені.

О вихователь! Ти даруєш світло,

Ти вчиш любові, мудрості і доброти,

Щоб у малих серденьках було завжди літо,

Без смутку, прикрості і самоти.

Своїм теплом ти прихиляєш небо,

В маленькому житті лишаєш добрий слід,

І крізь роки дитина памятатиме про тебе,

Бо вибрав ти, мабуть, найвищу із доріг,

І нагорода є твоя безцінна,

Бо Бог на всіх нас дивиться згори,

За те, що серце віддаєш дитині,

Душа твоя не знає смутку й самоти!

Адаптація першокласників: проблеми та шляхи подолання дезадаптації

Адаптація – процес пристосування до змінних умов з подальшими само змінами.

Адаптація до школи – перебудова пізнавальної, мотиваційної і емоційно-вольової сфер дитини при переході до систематичного організованого шкільного навчання.

Процес адаптації включає три компоненти.

Термін “дезадаптація” позначає порушення пристосування організму до умов існування, у першу чергу до соціального середовища.

Під шкільною дезадаптацією розуміється "деяка сукупність ознак, що свідчать ознак про невідповідність соціально-психологічного і психофізичного статусу дитини вимогам ситуації шкільного навчання оволодіння якої з ряду причин стає скрутним чи, у крайніх випадках, неможливим".

У першому випадку дитина "підкоряється" дійсності і "ламається" нею. Дитина розуміє, що "не тягне", не справляється з новою для нього роллю, але намагається пристосуватися до неї, як може: виконує всі формальні вимоги, слід всім належним нормам. Це відносно непоганий в сенсі прогнозу сценарій: якщо такій дитині вчасно допомогти, "підстелити соломки" у тих місцях, де він поки слабкий (несамостійна, незібраний, не вміє спілкуватися), - він зможе налагодити, нарешті, своє шкільне життя. Вчителям досить публічно його підтримувати, допомагати батькам (а не лаяти!) Будинку - і дитина, відчувши, що не все так погано, впорається рано чи пізно.

В іншому випадку він, навпаки, діє згідно з оспіваного Макаревичем принципом "не варто прогинатися під мінливий світ - пусть лучше он прогнется под нас". І гне свою лінію .... Тобто дитина йде на конфронтацію з вчителями, батьками та однокласниками - бунтує проти що виникла в його житті ситуації, до якої він не в силах пристосуватися. Оскільки в першому класі статус дитини в колективі відчутно залежить від його успішності, від успішності як учня - в результаті такі діти стають якщо не ізгоями в колективі, то "анти-лідерами". Їх авторитет у класі невисокий, що ще більше погіршує і без того складну ситуацію.

Третій варіант розвитку шкільної дезадаптації характеризується дуже слабеньким розвитком вольових процесів: ці діти не в змозі узгодити "хочу", "можна" і "треба", в результаті чого навчання їх перетворюється на важкий тягар для вчителів, на перешкоду для однокласників і велику проблему для них самих. Відбувається це не від "злого умислу" самої дитини, а тому, що він ще "маленький", психіка його незрілість і не готова до школи. Така дитина може володіти прекрасною пам'яттю, високим інтелектом - але при всьому при цьому він буде їсти посеред уроку бутерброд, виходити з класу, коли йому заманеться, дзвонити мамі, коли захочеться, пересідати з місця на місце за своєю ініціативою ( "сьогодні не хочу з Мішею сидіти - а хочу з Катею "), відповідати за всіх або голосно підказувати - і це буде повторюватися неодноразово і в різних варіантах, незважаючи на зауваження вчителів і вмовляння батьків.

Шкільна дезадаптація – відмова дитини від відвідування школи, яка викликана труднощами у засвоюванні програмного матеріалу, конфліктами з однолітками, вчителями. Вона проявляється в низькій успішності, поганій дисципліни, розладі взаємовідносин з дорослими та однолітками, прояву негативних рис у особистості та поведінці і приходиться саме на середні класи (10 – 16 років). У ході бурного росту та фізіологічної перебудови організму у підлітків може виникнути почуття тривоги, підвищена збудженість.

Нерідко симптоми дезадаптації зовні не проявляються, але дитина дуже боляче переживає всі шкільні проблеми (це супроводжується тривогою, відсутністю апетиту та розладом сну), топ-то у неї спостерігаються реакція як активного, так і пасивного протесту. Це може виявитися у настороженості, невпевненості, агресивності без причини.

А.Л. Венгер описує три рівні адаптації до шкільного навчання:

1. Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно відноситься до школи; вимоги сприймає адекватно; учбовий матеріал засвоює легко, глибоко і повно; вирішує ускладнені завдання; старанний, уважно слухає вказівки і пояснення вчителя; виконує доручення без зайвого контролю; виявляє велику цікавість до самостійної роботи; готується до всіх уроків; займає в класі сприятливе статусне положення.

2. Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно відноситься до школи, її відвідини не викликають негативних переживань; розуміє учбовий матеріал, якщо вчитель висловлює його детально і наочно; засвоює основний зміст учбових програм; самостійно вирішує типові завдання; буває зосереджений тільки тоді, коли зайнятий чимось для нього цікавим; суспільні доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

3. Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або індиферентно відноситься до школи, нерідкі скарги на нездоров'я; домінує пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; з'ясовний вчителем матеріал засвоює фрагментарно, самостійна робота з підручником утруднена; при виконанні самостійних учбових завдань не виявляє цікавості; до уроків готується нерегулярно, йому необхідний постійний контроль, систематичні нагадування і спонуки з боку вчителя і батьків; зберігає працездатність і увагу при подовжених паузах для відпочинку; близьких друзів не має, знає по іменах і прізвищах лише частину однокласників.

Причини та прояви дезадаптації першокласників

Перехід від шкільного віку до школярства потребує адаптації дитини до нового способу життєдіяльності і організації спеціального періоду до шкільного життя.

Успішна адаптація дитини до школи є необхідною умовою розвитку індивідуальності, продуктивної активності та творчості. А тому необхідно виробляти механізм пристосування при переході від однієї провідної діяльності до іншої.

Є суб’єктивні і об’єктивні показники адаптації.

Об’єктивні – це адекватна поведінка та успішне навчання учня.

Суб’єктивні – самовдоволення, яке проявляється в емоційному стані та внутрішньому комфорті.

Навчальна діяльність складається з фізіологічного, психологічного, інтелектуального, соціального, педагогічного та інших аспектів. Адаптація дитини до школи має таку ж різноманітність.

Особливістю соціальної адаптації є пошук учнем свого місця в групі однокласників, можливість виявляти свої здібності та інтереси. Атмосфера в класі повинна бути доброзичливою. Важливе місце треба приділяти грі. Гра вчить дитину виявити себе, з повагою ставитись до інших, допомагає швидше знайти своє місце серед однолітків.

Діти, які граються на уроках, перервах, не хочуть виконувати завдання вчителів, це діти, у віковому розвитку яких не закінчився дошкільний період. Це характерно для шестирічних учнів, навчання яких повинно будуватися на грі.

З початком навчання перед дитиною стають нові вимоги соціальної поведінки: дисципліна, обов’язковість режиму та певні морально-етичні обмеження.

Успішне становлення психологічної атмосфери залежить від дорослих, вчителів. Атмосфера вимогливості і доброзичливості прискорює формування вольової саморегуляції. Зміна ролей від дошкільника до учня обумовлює й нові стосунки з батьками. Тепер дитина розуміє, що ставлення до неї належить від результатів навчання.

Велике значення в профілактиці труднощів пристосування має поглиблена психолого-педагогічна консультація на етапі підготовки дитини до школи на основі тестування та спостереження. Батькам треба давати рекомендації з урахуванням індивідуальних особливостей дитини – як правильно підготувати її до школи, які потреби можуть спіткати учня тощо.

Труднощі дитини треба попереджувати. Тільки чуйне відношення до школяра, розуміння та підтримка у складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту. Адже школяр перебуває у великій емоційній залежності від вчителя. Саме він створює або не створює умови повного розкриття потенційних можливостей учня. Тому етап введення учнів у шкільне життя стає актуальним і необхідним.

Учителям майбутніх першокласників необхідно знати ознаки, основні причини, прояви адаптації і дезадаптації дитини з метою своєчасного впливу на ситуацію та її корекцію.

Ознаки адаптації дитини:

 перебування у спокійному, врівноваженому стані;

 стриманість, уважність на уроках;

 активність й рухливість на перервах;

 проявлення інтересу до нових людей, як дорослих так і дітей;

 зацікавленість у огляді інтер’єру, класу, школи, приміщень;

 спостережливість за старшокласниками;

 легка орієнтація у школі, демонстрація своєї обізнаності батькам вже через тиждень;

 легке розуміння і готовність у виконанні вимог учителя, не чекаючи його заохочення;

 позитивне оцінювання дитиною дій, результатів власних зусиль – стимул для підвищення його активності;

 адекватне сприймання негативної оцінки дорослого;

 ініціативний характер спілкування в період навчальної діяльності;

 активність на уроках (охоче задають питання, відповідають на запитання інших);

 комунікативність у спілкуванні з учнями не лише свого класу;

 успішне опанування навчального матеріалу.

Основні причини труднощів під час адаптації:

1. Психологічні особливості:

 слабкий тип нервової системи;

 підвищена сенситивність;

 збудження нервових процесів.

2. Особливості розвитку:

 несформованість емоційно-вольової сфери;

 слабка саморегуляція поведінки.

3. Хибні методи виховання в сім’ях:

 виховання типом «кумир в сім’ї»;

 батьківська вседозволеність.

4. Недосконала система організації навчально-виховного процесу.

Ознаки дезадаптації:

 труднощі у навчанні, стійка неуспішність;

 порушення відносин з однолітками, батьками, вчителем;

 небажання відвідувати школу;

 соматичні прояви: головна біль, підвищена стомлюваність, глибокий спад працездатності на кінець дня, тижня;

 підвищена тривожність, плаксивість, невміння будувати стосунки з дітьми та дорослими;

 відставання у навчанні;

 емоційні порушення: емоціональна нестійкість, зниження самоконтролю, соціальної сміливості, зниження дружніх проявів, підвищена тривожність, замикання у собі;

 прояви дефіциту уваги, неготовність до тривалого спілкування.

Причини дезадаптації залежать від особливостей відношень з дитиною у сім’ї, школі та його індивідуально-психічного розвитку.

Відносини у сім’ї:

 підвищення очікування батьків відносно учбової успішності дитини, будь-яка невдача дитини сприймається неадекватно;

 розмови в сім’ї про недоліки школи чи вчителя замість акцентування уваги на позитивному;

 дитина є кумиром у сім’ї;

 виникнення конфліктів в сім’ї з приводу навчання дитини, після чого все, що пов’язане зі школою, втрачає привабливість;

 батьки байдуже ставляться до навчання дитини.

Відносини у школі:

 некоректне відношення вчителя до дитини;

 неспівпадіння методів навчання і індивідуальної чутливості нервової системи дитини;

 порушення у дитини взаємовідносин з однокласниками;

 об’єктивна критика недоліків учня з боку вчителя.

Психічний розвиток дитини:

 несформованість мотивації до навчання;

 невисокий інтелектуальний потенціал дитини;

 інертність нервових процесів;

 затримка психічного розвитку;

 гіперактивність;

 труднощі у вольовій саморегуляції поведінки, уваги, учбовій діяльності;

 висока чутливість до несприятливого впливу зовнішнього середовища;

 завищена самооцінка та рівень претензійності дитини чи батьків;

 підвищена чутливість нервової системи дитини;

 підвищений рівень тривожності;

 агресивність, замкненість дитини;

 хронічні захворювання, послабленість організму;

 відсутня підготовка до школи.

Вправи для «безболісного» адаптування учнів у 1 класі

Сніжний ком

Діти передають м'яч по колу, називаючи своє ім'я. Отримуючи м'яч від сусіда, кожен спочатку називає ім'я попередніх сусідів, а потім своє, Вчитель допомагає, якщо в дитини виникають труднощі.

Клубочок

Ведучий тримає в руках клубок ниток, намотує нитку на палець, ставить будь-яке запитання, яке його цікавить, учаснику гри, той ловить клубочок, намотує нитку на палець, відповідає на запитання, а потім ставить своє запитання наступному гравцеві.

Дружба починається з усмішки

Усі беруться за руки, стають у коло, дивляться сусіду в очі й дарують йому найдобрішу усмішку.

Одна дитина заплющує очі, ведучий просить описати по пам'яті іншого гравця. Яке в нього волосся, який одяг, очі тощо. Ведучий слідкує, щоб у грі брали участь всі учасники.

Нас із тобою пов'язує

Діти сидять у колі і, кидаючи один одному м'яч, говорять: «Нас з тобою пов'язує...». Ведучий починає гру і слідкує, щоб м'ячик побував у всіх учасників.

Тупотіть ті» хто...

Ведучий звертається до класу зі словами: «Тупотіть ті, хто любить співати», «...залюбки ходить до школи», «..,у кого не завжди виходить спокійно сидіти на уроці», «...у кого літери не слухаються олівця* тощо. Ведучим може стати хтось із учнів.

Скарбничка труднощів

Ведучий пропонує дітям зібрати «Скарбничку труднощів» першокласника, тобто називати все те, що може викликати труднощі та засмутити його («важко тихо сидіти на уроці», «важко не робити помилок» тощо). Діти беруть кубик, називають утруднення і кидають кубик у кошик, нібито позбавляючись від нього.

Допоможи Сергійку

Ведучий пропонує дати Сергію пораду, як йому вчинити у складній для нього ситуації у школі. Наприклад: у нього погано виходять літери; він не може довго сидіти за партою; на перервах багато бігає; читає гірше, ніж його однокласники. Сергійка грає сам ведучий.

Струм

Учасники сідають у коло, тримаючись за руки, і передають по колу «струм» (ланцюжком» один одному тиснуть руки).

Побажання

Усі сидять в колі й один одному, кидаючи м'ячик, говорять добрі побажання.

Хто ти?

Ведучий запитує кожного учасника: «Хто ти?», кидаючи йому м'яч. Учасники відповідають: «Я...»

І я...

Ведучий називає риси характеру. Якщо в когось є така риса, то він має відповісти: «І я...» Я - ледача... Я — охайна... Я — чесна... Я — вперта,.. Я — жадібна... Я — сором'язлива... Я — смілива... Я — цілеспрямована... Я — доброзичлива...

Кiлькiсть переглядiв: 1430