Естетичне ставлення до тварин

Організатор : Ковальчук Ю.В.

Дата початку: 02.10

Дата завершення: 02.10

Час початку: 12:00

Час завершення: 13:00

Місце проведення заходу: клас

Опис :

Миколаївський навчально – виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Урок на тему:

«Естетичне ставлення до тварин»

(7 клас)

Провів:

Вчитель фізичної культури

Ковальчук Ю.В.

Миколаївка 2019

Тема: Етичне ставлення до тварин.

Мета: розширити знання про особливості пошуку загублених домашніх тварин і волонтерську діяльність; закріпити знання учнів про особливості безпечної поведінки при зустрічі з безпритульними тваринами; продовжувати розвивати в учнів пізнавальні здібності, творчу уяву; формувати передумови пошукової діяльності, інтелектуальної ініціативи; розвивати вміння визначати можливі методи розв’язання проблеми за допомогою дорослого; виховувати милосердя, співчуття до всього живого, готовність прийти на допомогу природі, охороняти її скрізь і завжди.

Заняття супроводжується презентацією.

Загальна тривалість: 45 хв.

Кількість учасників: до 30 осіб.

Матеріали та обладнання: проектор/телевізор.

План

1. Привітання та оголошення теми заняття (3 хв).

2. Обговорення «Що робити якщо загубився улюбленець» (4 хв).

3. Інформаційне повідомлення «Щаслива історія повернення додому» (2 хв).

4. Бесіда «Мікрочип». Перегляд відеоматеріалу «Сканування мікрочипа» (4 хв).

5. Дискусія «Чому люди відмовляються від власних тварин» (12 хв).

6. Бесіда «Що відчувають домашні тварини, які залишились без господаря» (4 хв).

7. Бесіда «Безпритульні тварини» (3 хв).

8. Обговорення «Тварини та притулок. Волонтерство» (9 хв).

9. Підведення підсумків (4 хв).

Хід заняття

Привітання та оголошення теми заняття [Слайди № 1-4]

- Доброго дня!

- Сьогодні я хочу поговорити з вами про те, як нерозривно взаємопов’язані між собою людина та природа. А також про те, які незворотні наслідки може мати безжально-споживче ставлення людини до природи?

- Скажіть, як ви розумієте вислів: «У природи немає для нас ні нагород, ні покарань, у неї є лише наслідки» [Слайд № 2].

- Дійсно, природа є єдиним джерелом людського існування. Вона дає людині все необхідне для нормальної та повноцінної життєдіяльності. Знищуючи природу і отруюючи довкілля, людство насамперед губить саме себе. Якщо природи не буде, то людині просто нічого буде їсти і навіть ніде буде жити.

- Важливою частиною біосфери нашої планети є тваринний світ. Саме тварини відіграють велику роль у підтриманні динамічної рівноваги в живій природі.

- Всього на Землі існує більше 1,5 мільйона видів тварин. Проте, на жаль, щороку ця цифра зменшується [Слайд № 3]. Так, за останні роки офіційно визнали вимерлими таких тварин: східну пуму, абінгдонську слонову черепаху, китайського річкового дельфіна, кота-рибалку та багато інших видів тварин. У переважній більшості причиною

зникнення цих тварин є людина. А точніше – людська байдужість, безвідповідальність і жага до наживи.

- На жаль, сьогодні нерідко жорстоке ставлення людей спостерігається не лише до диких тварин, але і до вірних чотирилапих друзів та помічників – собак і котів [Слайд № 4]. Щодня кількість безпритульних тварин в Україні збільшується. Однією з причин є «горе-господарі», які викидають на вулицю своїх домашніх улюбленців, що стали їм непотрібними.

- Буває і так, що тварина губиться випадково, і таким чином поповнює численність безпритульних тварин. У таких випадках слід знати, які кроки необхідно зробити, щоб якнайшвидше повернути чотирилапого додому?

Обговорення «Що робити якщо загубився улюбленець» [Слайди № 5-7]

Якщо ваш улюбленець - кіт, який вільно гуляє у дворі та поза двором, то слід обов’язково одягнути на нього ошийник з адресником, а також вчасно вакцинувати та обробляти улюбленця від глистів, бліх та кліщів [Слайд № 5].

- Якщо так сталося, що кіт не повертається додому протягом доби, це може означати що він загубився. Якими можуть бути ваші дії у цій ситуації?

- В такий момент важливо не розгубитися і якнайшвидше здійснити всі заходи, які можуть допомогти знайти пухнастого [Слайд № 6]:

1. Обшукати весь будинок та двір (в тому числі, підвал та горище). Насправді, близько 30% «зниклих котів» знаходяться саме вдома. Найефективніший час для пошуку – ранок; коли навколо тиша, легше почути голос зниклого улюбленця. Не забувайте заглядати під машини, на дерева та під кущі.

Можна взяти з собою смаколик, який має сильний запах, або «брязкальце», на випадок, якщо доведеться виманювати котика.

2. Запитати в сусідів чи не бачили вони вашого улюбленця.

3. Розклеїти оголошення. Бажано формату А4, з фотографією і з відривними листочками, на яких зазначено ваш номер телефону.

- Знайти кота, якщо його зникнення виявилось не відразу – не таке просте завдання. Статистика вказує на те, що найефективнішим часом пошуку є перші три дні після зникнення тварини. Але якщо кілька днів пошуку не дали результату, не втрачайте надію. Найголовніше – не впадати у відчай і продовжувати шукати!

- При зникненні собаки господарю так само варто здійснити всі зазначені дії. Але зверніть увагу на те, що песики часто пересуваються вулицями у спробі самостійно відшукати свого господаря, на відміну від котів, тому можуть блукати навіть в іншому населеному пункті.

- Запам’ятайте, ваші домашні улюбленці завжди будуть вдячні за вашу вірність і любов [Слайд № 7].

Інформаційне повідомлення «Щаслива історія повернення додому» [Слайд № 8]

- Ось одна неймовірна історія, що трапилась зі звичайним безпородним котиком.

- Кіт Мак втік від свого господаря, коли вони прогулювалися на човні каналами Стаффордшира (Британія). З невідомих причин вистрибнув з човна прямо у воду, і відтоді його господар, 64-річний Стюарт Емері, більше не бачив свого улюбленця, хоч неодноразово повертався на місце зникнення.

- Через 6 років Мака випадково знайшли волонтери і відправили до притулку, де у кота виявили мікрочип. Прочитавши дані з нього, співробітники притулку зв’язалися з подружжям Емері і повернули їм кота.

- Зазначимо, що, крім Мака, у Стюарта було чотири собаки, ще один кіт і папуга, але господар все одно був неймовірно радий поверненню Мака.

- Ось такі дивовижні історії відбуваються іноді.

Бесіда «Мікрочип» [Слайди № 9]

- Скажіть, що саме допомогло волонтерам зрозуміти, хто був господарем Мака?

- Їм допоміг мікрочип, який весь цей час був із котиком.

- Хто з вас знає, як виглядає мікрочип: великий він чи маленький, чому котик за шість років не загубив його?

- Мікрочип – це дуже маленький пристрій (трохи більший за рисове зернятко), який вводять під шкіру тварині, і він залишається з нею протягом всього її життя. Процедура чипування швидка, проста, безболісна і дуже ефективна. Адже такий мікрочип містить спеціальний код, за допомогою якого через Інтернет можна знайти інформацію про господарів. Цю інформацію про тварину заносять в електронний паспорт. Наразі чіпування тварин стає все популярнішим у великих містах.

- Хочете побачити, як сканують мікрочип?

Перегляд відеоматеріалу «Сканування мікрочипа» [Слайд № 10]

Дискусія «Чому люди відмовляються від власних тварин» [Слайди № 11-13]

- Як ви думаєте, чи всі безпритульні тварини, які не мають господарів, – це загублені раніше домашні улюбленці?

- Інколи господарі вирішують, що вони не можуть або не хочуть надалі утримувати домашню тварину. Давайте подумаємо, які причини можуть спонукати людей до такого рішення? [Слайд № 11]

- Ми розділимо ці причини на «виправдані» та «невиправдані»:

Діти називають причини та пояснюють, чому вони зараховують їх до першої чи другої групи. Всі відповіді фіксуються на дошці. Причини відмови від подальшого утримання тварини
Виправдані	Невиправдані

Матеріал взято з інтернет – ресурсу: https://drive.google.com/drive/folders/1_xeFqY010Xb595W8L-ptgZ_6krTFxe-j