Подорож до Сонячної долини із Василем Сухомлинським Урок розвитку зв'язного мовлення

Організатор : Ковальчук В.М.

Дата початку: 06.02

Дата завершення: 06.02

Час початку: 12:00

Час завершення: 12:30

Місце проведення заходу: школа

Опис :

Подорож до Сонячної долини із Василем Сухомлинським

Урок розвитку зв'язного мовлення

Мета. Розвивати уяву, інтерес до навколишнього світу, фантазію, мислення, мовлення, навички виразного читання. Збагачувати словниковий запас слів. Зацікавлювати учнів у вивченні творів В. Сухомлинського, бажання здобувати нові знання. Формувати допитливість, спостережливість, вміння висловлювати свої думки. Підвести до розуміння поняття «сонячна людина».

Хід уроку

I. Організація учнів до уроку.

II. Повідомлення — зачитування

кращих творів з теми «Сонечко і сніжинка». (Показ Сніжинки, що дякує учням).

III. Мотивація навчальної діяльності.

1. Повідомлення маршруту-подорожі.

(Долина знайомств).

2. Опрацювання «Легенди про Сонце». (Підніжжя легенди). Зачитування вчителем легенди. Робота над розумінням прочитаного.

— Що виросло з першої, другої, третьої насінини?

— Кого можна назвати Сонячною людиною?

Сонце дає світло всім,

хто шукає його,

І зігріває усіх,

кому потрібно тепло.

А коли сонячні проміння

у серце попадуть,

Таку людину сонячною звуть.

Такою людиною став Василь Сухомлинський.

— Що ми знаємо про що людину? Чи писав він казки? (Понад 1500 казок для дітей)

Які твори вам відомі?

• «Найласкавіші руш»

• «Скільки ранків я проспав»

• «Ґавеня і соловей»

• «Що краще»

• «Дідова колиска»

• «Я хочу сказати своє слово»

• «Іменинний обід»

3. На горі несподіванок — «Краплинка роси» «Горбатенька дівчинка» «Ледача подушка» «Безродний дятел»

Ми сьогодні підіймемося на Гори несподіванок у незвичну Школу під блакитним небом В. Сухомлинського.

Що ж це за школа? Ми дізнаємося про неї на сьогоднішньому уроці

Ця школа — джерело дивної душ» і слова. Сюди потрапляють учні, щоб стати людьми великої душі, розуму і серця. Приходять у світ казки — природи, і самі стають письменниками.

Ми опрацюємо казку «Сонечко і Сонце» В. Сухомлинського.

А зараз несподіванка.

Я — маленьке, дрібненьке,

З крапочками, червоненьке.

Попелиць я їм з кущів.

Павутинних злих кліщів.

— Хто це? Чому цю комашку наливають сонечком?

Опрацювання твору В. Сухомлинського «Врятував сонечко».

Читання ланцюжком.

Робота над розумінням прочитаного.

— Коли відбувалася подія?

— Чи загрожувало Василькові промокнути?

Словникова робота.

Шовковиця — це дерево, який харчуються комашки, з кокону яких виготовляють шовк.

Непорушко — не рухався.

Злива — сильний дощ.

Заглибина — ямка.

Острівець — маленький острів.

П'ятачок — монета 5 коп.

Завдання. Знайти у тексті слова з переносним значенням. (Насунули хмари, змок до нитки)

— Який це текст за метою висловлювання? (Розповідь з елементами міркування)

— За жанром — це казка, оповідання чи наукова стаття?

— Яка тема тексту? (Про природу, про хлопчика Василька і комашку - сонечко)

— Яка мета тексту? (Берегти природу, бути доброю людиною, співчутливою, мати у серці теплоту і сонце, бути сонячною

людиною)

- Що видалося несподіваним оповіданні?

4. Зупинка перепочинку.

Щоб продовжити подорож, нам потрібно перевтілитися».

Медитація «Сонечко» (під мелодію).

Ми — маленькі сонечка. (Долоньки).

Ми — прокинулися, підіймаємося над обрієм. (Розправляємо долоньки).

Ми — всі разом, у нас багато тепла і світла. (Руки у кулак).

Ми — велике сонце. (Розправляємо руки над головою).

Ми — даруємо землі своє тепло.

Ми — випромінюємо тепло і світло.

Ми перетворилися на маленькі сонячні промінчики. (Махаємо руками).

Ми летимо над морем переплутанок і все навкруги освітлюємо.

Ми — приземлюємося. (Ми — присідаємо...).

Ми — усміхаємося... (Ми — поглядаємо...).

Нам легко і радісно!

5. Море переплутанок.

(На дошці).

дуБу я діропри гомдру!

(Буду я природі другом!)

6. Казковий острів.

Ми казку в гості запросили,

Щоб її придумали, створили.

Почнемо з чистомовки.

Ок-ок-ок — йде у школі урок.

Чко-чко-чко — запросимо Сонечко.

Шка-шка-шка — у небезпеці ромашка.

Єм-єм-єм — ми її всі врятуєм.

Створимо свою казку. (Усне складання).

— Яка небезпека могла б трапитися з жучком?

Опорні слова: дощ, вітер, вогонь, гинуть рослини від шкідників, а потрібна допомога.

Пам'ятаймо про частини тексту (зачин, основна частина, кінцівка)

Отже, записуємо назву тексту: «Сонечко-жучок».

— Може хтось віршик захоче свій створити?

— Тож починаймо. (Запис творів під легку мелодію. Зачитування творів, складених учнями. Визначення переможців).

7. Сонячна галявина.

У сонячній скриньці — Сонечко-Курчатко і лист, який зачитують переможці конкурсу.

Я усіх, усіх вітаю!

І про себе повідомляю!

Дякую, що мене врятували,

Що доброту у серці мали!

І надалі сонячними людьми зростайте!

Про слабших себе — не забувайте!

IV. Підсумок уроку.

— Чи сподобалася вам подорож?

— Що означає бути сонячною людиною?

— Кого з письменників і вчителів назвали сонячним?

Чому?

— Чи подобаються вам його казки?

Ми вирушимо ще багато разів до Школи піц Блакитним небом! До зустрічі! Хай щастить вам!

ДОДАТОК ДО УРОКУ

Легенда про Сонце

Якось у давні часи звернувся Бог до зірок, своїх дітей:

«Задумав я створити Матінку-Землю прекрасну і посіяти на ній насінинки життя».

Багато зірок просилося — адже для зірки щастя — знайти своє місце. Але Бог помітив найяскравішу і назвав її Сонцем.

Потім треба було Матінку-Землю прибрати. Посіяв Бог на Землі насінинку життя у перший раз. Посміхнулося Сонечко І виросла з цієї насінинки різнобарвна сукня землі: дерева, квіти, плоди різні.

Посіяв Бог на Землі насінинки життя у другий раз. Відправило Сонечко на Землю свої промінці і виросли з цих насінин тварини й птахи.

Посіяв Бог насінини життя третій раз. Проникли сонячні промінці прямо у серцевину насінин життя, наповнили їх світлом, виросли з них різні народи І племена.

З того часу і почалося: посміхнеться сонечко — зазеленіють дерева, розквітнуть квіти, забуяє трава; приголубить сонечко землю — виводять тварини дитинчат, птахи пташенят; наповнить світлом серце людини — стає вона сонцю подібна, тепло і світло біля неї людям.