• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Виховна робота

«Патріотичне виховання молодших школярів»


Організатор : Скуратовська О.В.


Дата початку: 07.02


Дата завершення: 07.02


Час початку: 15:00


Час завершення: 16:00


Місце проведення заходу: школа


Опис :

Виступ з проблеми «Патріотичне виховання молодших школярів»

Павло Тичина застерігав: «…образ Батьківщини теоретично не створиш, образ Батьківщини схематично не побудуєш,образ Батьківщини,не відчувши глибоко,не проспіваєш,у серці не знайдеш. Щоб створити глибинний образ Батьківщини - нам треба самим бути глибинними». Глибинною може бути тільки особистість. Тільки особистість педагога – патріота здатна виховати іншу особистість – патріота-учня.

Легко виховувати любов до країни,яка забезпечує належний фінансовий добробут і впевненість у завтрашньому дні. Незрівнянно важко це робити,коли діти щодня стикаються з матеріальними «ножицями» між бажаним і реальним. Але ж іще Олександр Духнович сказав: «Люби свій народ не за те,що він славний, а за те, що він твій». Справді,якщо навіть не починати виховувати патріотів,щасливе прийдешнє для України може взагалі не настати. Це виховання має базуватися на особистісно зорієнтованому підході. На школу, вчителя лягає місія подбати про те, щоб у душі,у свідомості кожного вихованця постала саме його власна,така, яку він готовий сприйняти і полюбити, Батьківщина. Треба не нав’язувати,а виплекувати разом з учнем образ рідної країни,відштовхуючись від найвищих набутків нації,проте й не оминаючи прикрих сторін. Сприйняття високих ідей має бути глибоко особистісним,таким,що має за основу співпереживання і співтворчість. Впливаючи на учня й трансформуючись у ньому,вони закарбовуються назавжди і сприяють зародження найглибших почуттів. У молодшому шкільному віці цей процес відбувається здебільшого на підсвідомому рівні,але вже й тоді яскраво простежується перехід їх в осмислену громадянську позицію дитини. Прості і щирі слова та дії вихователя,н а перший погляд,можуть бути навіть далекими від власне патріотизму. Приміром,вихователь затримає увагу дитини на тремтливій красі гілки в зимовому інеї,чи вміло почне зворушливий діалог про шелест листя,а то запрошує дослухатися до тиші…Або ж зупиниться на дотепній українській приказці,захопить влучним порівнянням. Багатьма-багатьма стежками йтиме вчитель із дітьми,аж поки ці стежки,поступово зливаючись,не виведуть дітей на одну-єдину дорогу – справжнього, свідомого патріотизму. В.Сухомлинський у своїй практиці завжди бачив перед собою не якусь загальну масу школярів,а кожну конкретну людину: «Ми прагнули,щоб у кожного підлітка поступово формувалося особисте ставлення до Батьківщини: бажання,духовний порив утвердити її гідність,велич,славу,могутність. А на перше місце видатний педагог ставив патріотичний обов’язок,називаючи його «глибоко особистим ставленням людини до свого суспільства,народу».

У чомусь вихователя чекатиме успіх, а в чомусь – ні. Та все ж потрібно братися за нелегку працю – виховання патріотизму,розпочавши спорудження свого українського дому не з даху чи з фасаду,а з надійного підмурівка – міцних патріотичних почуттів.

Література: 1.Стаття М. Павленко «Україна – в кожного своя». 2. Тичина П. Г. Зібрання творів – К.: Наук. Думка,1986.

3. Сухомлинський В. О. Вибрані твори – К.: Рад. Школа,1977.