УЧИТЕЛЮ ВКЛОНЯЄМОСЬ ДОЗЕМНО (Виховна година, присвячена В.О. Сухомлинському)

Організатор : Луговий В.В.

Дата початку: 12.02

Дата завершення: 12.02

Час початку: 13:00

Час завершення: 13:40

Місце проведення заходу: клас

Опис :

УЧИТЕЛЮ ВКЛОНЯЄМОСЬ ДОЗЕМНО

(Виховна година, присвячена В.О. Сухомлинському)

Мета: ознайомити учнів з життям, діяльністю та творчою спадщиною відомого земляка В.О. Сухомлинського; формувати патріотичні почуття та морально-духовні якості; популяризувати педагогічну та творчу спадщину видатного педагога.

Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського; плакат, на якому написані його слова: «Людина народжується для того, щоб залишити після себе слід вічний».

Хід заходу

1 учень. Сухомлинський з нами завжди. Усім своїм талантом, усім своїм мудрим розумом, роботящими руками, всім гарячим серцем своїм, до останку відданим дітям, всією правдою і совістю вчителя.

2 учень. Диву даєшся, скільки встигла зробити за своє не таке вже й довге життя ця зранена, хвороблива людина з тихим, лагідним голосом, з добрими, розумними, трохи сумними очима – директор школи, талановитий учений і, може, перш за все, просто вчитель. До останніх днів своїх – учитель.

Читець.

Він жив лише дітьми – своїми й чужими.

Та, власне, усі вони стали, як рідні,

Бо долі були їх для нього земними,

Їх радощі, болі, тривоги й надії.

Він серце по крихті умів роздавати,

Засівав з нього зерна в дитячі душі.

Умів краще батька з дітьми розмовляти,

Любив сині ранки і зоряні ночі.

Не прагнув до слави і шаноби,

Був просто він людяним, добрим учителем.

Плекать людські душі Вітчизна довірила,

І був до останнього їх покровителем.

1 учень. Звідки черпав великий Учитель оту безмежну любов, оту справжню, а не показну доброту, що переливав із свого великого серця в маленькі довірливі дитячі сердечка?

2 учень. І любов, і доброту, і щирість передали синові його батьки – Олександр Омелянович та Оксана Овдіївна.

1 учень. Були вони хліборобами з діда-прадіда. Все життя трудилися на землі, ростили хліб. А ще виховували чотирьох дітей – Василя, Івана, Сергія, Меланію.

Батько кохався у музиці, у вільний від роботи час майстрував музичні інструменти. Мати любила співати, особливо народних пісень.

2 учень. Це була дружна, весела сім’я, батьки ніколи не сварилися, дотримувалися традицій народної педагогіки.

1 учень. Ставши учителем, Василь Олександрович вибрав нелегку дорогу до дитячих сердець.

Своє відкрите, щире серце,

Усе, що мав, любив і знав,

Натхнення, працю і турботу

Учитель дітям віддавав.

2 учень. Сімнадцятирічним юнаком Сухомлинський переступив поріг, школи як учитель, а потім – директор. І залишився в ній до кінця життя. Тільки війна відірвала на деякий час від улюблене справи.

1 учень. Повчальне саме життя Сухомлинського, яке не стелилося килимом під ноги, а бралося боєм. Сільський хлопчина виріс у видатного вченого завдяки щоденній невтомній праці, постійному пошуку.

2 учень.

Він в спадщину нам залишив

Чисті джерела науки.

Нас з тих джерел напоїв

Духом безмірно високим.

1 учень. 35 років працював В.О. Сухомлинський учителем і директором школи. Саме туту розкрився талант Сухомлинського – вчителя, керівника, вченого, письменника. Саме тут він знайшов однодумців, з якими творив історію Павлиської школи.

Читець.

Павлиській школі він віддав тепло

Й неспокій, бо собі він не належав.

Хотів, аби в усіх в душі цвіло –

За школою очима серця стежив.

2 учень. 32 роки Василь Олександрович вів педагогічний щоденник, в якому записував свої роздуми й спостереження, які потім ставали книгами й статтями.

Для наймолодших він написав понад 1500 мініатюр-казок, оповідань, легенд, притч, новел.

1 учень. Та найчастіше звертався Сухомлинський до жанру казки, бо сам виховувався на них, а ще тому, що любив у казковій формі про всі речі оповідати власним дітям – Сергієві та Ользі.

2 учень. Прошуміли теплими зливами, холодними заметілями відкружляли роки над Павлишем. Мов гриби після дощу, виросли діти й понесли з собою в життя світлий образ Учителя, понесли час­точку його палкого серця, до останку відданого дітям.

Читець.

Хай сурмою в наших серцях виграє,

Квітує рожевим суцвіттям

Живе невмирущеє серце твоє –

До крапельки віддане дітям.